Зірки районного масштабу

98

Ось автор історії «Нелюдський експеримент» пише:

Всі, навіть найдрібніші, хуліганства потрапляють на камери відеоспостереження, а звідти продаються місцевим новостникам, які кожен випадок бійки або розбитого скла обсмоктують по телевізору.

І правильно, що потрапляють. Саме «самі дрібні хуліганства» найбільше псують життя. Можна жахатися мільйонів бюджетних коштів, втрачених на распилах і відкатах, але в більшості випадків особисто ви цього не відчуваєте, це «десь там», як ураган в далекій Америці.

Я розумію, дуже неприємно прийти в квартиру і виявити, що двері відчинені, а ваш майже новий телевізор (всього 10 років!) пропав. Дуже погано і неприємно. Але виходити щодня на вулицю, де хтось б’є скло в машинах і вікнах будинків, де у підлітків гопота «просить прикурити», а дівчатам страшно йти без супроводу — набагато гірше.

І нехай це всього лише хуліганство: машину не поженуть, тільки зіпсують, хлопцеві в гіршому випадку поставлять фінгал під оком, а дівчину обізвуть, залякають і доведуть до сліз — але ось ці дрібниці змушують ненавидіти місце, де вони відбуваються, до тремтіння, до бажання взяти вогнемет і випалити всю цю дрібну шелупонь напалмом.

А ви говорите — подумаєш, дрібне хуліганство, навіщо ж псувати репутацію району…