Дотримуйся дистанції!

78

Супермаркет, чергу, каса. Касир починає пробивати покупки, я навантажую пакети. Готівки немає, хочу розплатитися карткою.

І ось поясніть мені, люди, ну якого дідька, щоб оплатити покупку через термінал-банкомат, чи як він там називається, мені через раз доводиться мало не злучатися з тим, хто стоїть наступним у черзі? І не робіть вигляд, що ви не розумієте, про що йде мова.

Ні, я не параноїк. Але ви стоїте прямо у мене за спиною, коли я вводжу пін-код. Ви дихаєте прямо мені в потилицю. Між вашим членом в штанях, руками в кишенях і моєю дупою приблизно однакову відстань. При цьому неважливо, скільки народу в черзі. Коли приходить час оплатити покупку, наступний покупець завжди стоїть якраз біля терміналу, як якщо б розплачувався він, а не я.

Термінал іноді можна розгорнути на сто вісімдесят градусів, але пересунути — майже ніколи. Місце завжди розрахована якраз на одного, прохання відсунутися ви сприймаєте, як «отверни тільки особа». У підсумку я поняття не маю, підглядаєте ви мені через плече або витягуєте у мене ключі/документи з задньої кишені. Але верх майстерності — ще грати в яку-небудь іграшку на телефоні, долбя телефоном з моєї п’ятій точці.

Люди, та якого дідька! Вам місця мало? Чи може, ви й справді хочете оплатити покупку за мене? Тримайте дистанцію! Ваші покупки ще на стрічці? Касир не почав їх пробивати? Так і стійте поруч з ними, а не обіймайтеся з терміналом!